«А свічка тріпотить світанком» - вірш Василя Стуса

Каталог

Назад

Кошик
Ваш кошик порожній!

У нашому каталозі завжди є щось цікаве :)

+380 50 377 9006

Каталог

Меню

Українські поети
Блог

Повернутись назад

Василь Стус – А свічка тріпотить світанком

А свічка тріпотить світанком


...папір, перо і філіжанка.
А свічка тріпотить світанком,
котрий наш правнук днем назве.
1965—67

Про твір

«А свічка тріпотить світанком» - фінальні рядки вірша з циклу «Костомаров у Саратові», написаного між 1965 і 1967 роками та вміщеного до збірки «Зимові дерева». Це один із найвідоміших образів Стуса: саме цей рядок Національний банк виніс на банкноту номіналом 2000 гривень, введену в обіг 4 вересня 2026 року.

Історичне тло

Цикл побудований як монолог Миколи Костомарова - історика й учасника Кирило-Мефодіївського братства, якого після розгрому товариства заслали до Саратова. Стус звертається до цієї постаті не заради історичної реконструкції. 1965 рік, коли починався цикл, - це рік перших масових арештів української інтелігенції, рік, коли сам поет підвівся в київському кінотеатрі «Україна» на знак протесту. Заслання Костомарова стає для нього дзеркалом власної доби: змінюються століття, але механізм покарання за вільне слово залишається тим самим.

Образний ряд

Простір вірша гранично звужений до столу засланця вночі: папір, перо, філіжанка, свічка. Це весь інструментарій людини, у якої відібрали все інше, - і водночас усе, що потрібно, аби продовжувати справу. Тиша й самотність тут не поразка, а умова роботи.

Ключовий образ - свічка, що тріпотить світанком. Стус зводить докупи дві речі різного масштабу: мізерний вогник на столі і схід сонця над країною. Свічка не просто світить - вона вже містить у собі світанок, ще не видимий назовні. А сам світанок віддалений у часі: днем його назве лише правнук. Тобто той, хто запалює свічку, свого ранку не побачить.

Про що вірш

Це формула тяглості: результат опору дістається не тому, хто його чинить, а наступним поколінням, і це не знецінює зусилля, а надає йому сенсу. Стус написав ці рядки задовго до арештів, таборів і смерті в карцері - і його власна доля згодом підтвердила їх буквально. Правнуками виявилися ми.

Чому цей рядок сьогодні

Рядок пережив і автора, і державу, яка його ув'язнила. Сьогодні він надрукований на найбільшій українській банкноті і вишитий на сорочці «Світанок» - вертикально по передній частині, з продовженням, схованим усередині кокетки, ближче до серця. Якщо цей блок підходить, наступним кроком можу зібрати його в HTML під шаблон сайту або скоротити версію для поля «Короткий текст».

Інші українські автори