Рядок Стуса на банкноті 2000 гривень і сорочка, яка його продовжує

Каталог

Назад

Кошик
Ваш кошик порожній!

У нашому каталозі завжди є щось цікаве :)

+380 50 377 9006

Каталог

Меню

Українські поети
Блог

Повернутись назад

Рядок Стуса на банкноті 2000 гривень і сорочка, яка його продовжує

07.09.2026

4 вересня 2026 року Національний банк ввів у готівковий обіг банкноту номіналом 2000 гривень - найбільший номінал в історії української валюти. На лицьовому боці - портрет Василя Стуса. Поруч із портретом - рядок із його вірша, написаного в ув'язненні.

Саме цей рядок ліг в основу нашої сорочки «Світанок». Розповідаємо, що з'явилося на новій купюрі і як поетичне слово перейшло з банкноти на тканину.

Нова банкнота: що варто знати

Чому саме Стус

Постать для банкноти обирали разом з Інститутом національної пам'яті та Національною академією наук. У Нацбанку пояснюють вибір концепцією банкнотного ряду «від минулого до сьогодення»: усі попередні номінали присвячені діячам давніших епох - Франко, Грушевський, Шевченко, Леся Українка, Сковорода, Вернадський. Стус став постаттю ХХ століття і символом незламності.

Поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, правозахисник і політв'язень. Двічі засуджений за громадянську позицію, помер у 1985 році в таборі. Звання Героя України отримав посмертно у 2005-му.

Чому саме 4 вересня

Дата введення купюри в обіг обрана не випадково - вона пов'язана одразу з двома подіями. 4 вересня 1965 року Стус разом із В'ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою відкрито виступив проти політичних репресій української інтелігенції. Рівно через двадцять років, 4 вересня 1985-го, він загинув в ув'язненні.

Що зображено

Лицьовий бік - портрет поета. На тлі можна розгледіти мозаїки, серед яких «Боривітер» авторства Алли Горської - робота, яка залишилася в окупованому Маріуполі й постраждала від російських ударів. Зворотний бік - будівля філологічного факультету Донецького національного університету, який сьогодні носить ім'я Стуса і де він свого часу навчався.

Окремо варто сказати про шрифт цитати. Напис виконано шрифтом, створеним за мотивами графіки Георгія Нарбута - творця українського державного стилю 1917-1919 років і автора дизайну перших українських гривень.

Захист купюри

Банкнота має понад двадцять захисних елементів. Це перша у світі купюра з «віконною» захисною стрічкою Anima Colour - поліхромною та анімованою: при зміні кута нахилу зображення рухається, а тризуб перетворюється на знак гривні. Ще один елемент, SPARK, змінює колір від пурпурового до золотисто-зеленого.

Рядок, який вийшов за межі купюри

На банкноті розміщено слова: «А свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве». Вірш написано в ув'язненні - у ситуації, де слово «світанок» звучить не як опис ранку, а як прогноз.

У цьому рядку є те, що складно передати переказом: поет говорить не про себе. Він говорить про правнука, який побачить світло вже як звичайний день і навіть не задумається, чого це коштувало. Слово пережило і автора, і систему, яка його ув'язнила.

Коли ця цитата з'явилася на найбільшій банкноті країни, вона перестала бути надбанням лише читачів поезії. Тепер вона щодня проходить через руки мільйонів людей.

Сорочка «Світанок»: як цитата стала конструкцією

Ми створили модель «Світанок» до появи банкноти й узяли за основу ту саму цитату. Але не як принт на грудях - а як частину крою.

Видима частина

Перша половина рядка - «А свічка тріпотить світанком» - вишита вертикально на пілочці. Вона йде як продовження графічного елемента, а не як окремий напис. Текст читається згори вниз і працює лінією, що витягує силует.

Прихована частина

Другу половину - «котрий наш правнук днем назве» - ми перенесли на внутрішню частину кокетки. Коли сорочка одягнена, її не видно. Це деталь, яку знає тільки власниця речі.

Такий поділ зроблено свідомо. Перша частина рядка - про теперішнє, друга - про майбутнє, якого ще немає. Логічно, що друга залишається невидимою і носиться ближче до тіла.

Знак замість свічки

Графічний елемент на пілочці побудований на образі світла й світанку. Ми відмовилися від буквального зображення свічки: замість неї - легкий геометричний знак із променями. Буквальність тут зіпсувала б річ, перетворивши сорочку на ілюстрацію до вірша.

Вишивка в бокових швах

Ще одна деталь, яку помічають не одразу. Невеликі геометричні фрагменти вишивки з'являються в місцях бокових розрізів. Вони додають сорочці делікатного етнічного характеру, не перетворюючи її на вишиванку в класичному розумінні.

Крій, тканина, догляд

Силует

Вільний жіночий силует, класичний відкладний комір, довгий рукав із лаконічними манжетами, заокруглений низ. Модель не прив'язана до святкового приводу: її можна носити в офіс, на щодень, під жакет або окремо. Бежевий колір спокійно поєднується і з джинсами, і з класичними брюками.

Тканина

Джинс-котон, склад - 97% бавовни і 3% еластану. Невеликий вміст еластану робить тканину комфортною в русі й допомагає утримувати форму. Вишивка машинна, розміри - від 38-40 до 50-52.

Догляд

Прати при температурі до 30°C у делікатному режимі, вивернувши виріб навиворіт, без відбілювачів і хлору. Не замочувати, віджимати на обертах до 600, машинне сушіння не використовувати. Сушити в розправленому вигляді подалі від прямих сонячних променів. Прасувати з вивороту при температурі до 150°C, ділянки з вишивкою - лише з вивороту, бажано через бавовняну тканину. Для тканин із високим вмістом бавовни можлива невелика природна усадка після першого прання.

Чому це не просто принт

Одяг із цитатами легко перетворюється на плакат. Ми будуємо речі інакше: слово має бути вбудоване в конструкцію, а не наклеєне зверху. Тому в «Світанку» немає великих літер на всю спину, немає портрета поета і немає зображення купюри.

Є рядок, розділений між тим, що видно, і тим, що ні. Є знак світанку замість буквальної свічки. Є вишивка там, де її не очікуєш побачити. Річ спрацьовує не з першого погляду, а з другого - і саме так, на нашу думку, має працювати одяг зі змістом.

Поява банкноти з рядком Стуса зробила ці слова частиною щоденного обігу. Сорочка «Світанок» - спроба зробити те саме з іншого боку: перенести слово з паперу в те, що людина носить на собі.