Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами.
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…
Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

Як народжувався вірш «Любіть Україну»

Вірш був написаний у 1944 році, в часи, коли Україна переживала складні випробування. Сосюра бачив, як його Батьківщина страждає, і хотів передати свою любов до неї через слово.

Спочатку вірш був сприйнятий прихильно, але вже у 1951 році поета звинуватили у націоналізмі, а сам твір заборонили. Та навіть попри це він залишився одним із найвідоміших творів української поезії.

Символічне значення рядків: «Любіть Україну, як сонце любіть»

Ці слова – заклик до безумовної любові до Батьківщини. Вони звучать так просто, але водночас настільки сильно, що не можуть залишити байдужим нікого.

Образ України: ніжний і вічний

Сосюра показує Україну не як державу, а як живу істоту – красиву, тендітну, рідну. Він ніби просить берегти її, як найдорожчий скарб