• Іван Франко
• 
  
• (27 серпня 1856 – 28 травня 1916)
• 
  

• Письменник, поет, драматург, філософ, публіцист, перекладач, вчений, громадський діяч. Один із найвпливовіших представників української літератури та національного відродження.

• Іван Франко народився у селі Нагуєвичі (тепер Львівська область) у родині заможного селянина. Освіту здобував у Дрогобицькій гімназії, а згодом – у Львівському університеті. Його навчання супроводжувалося активною громадською та літературною діяльністю. За радикальні погляди та боротьбу за права українців Франка неодноразово арештовувала влада.

• 
  
• Франко писав у різних жанрах: поезія, проза, драматургія, публіцистика. Його творчість охоплює понад 6 тисяч творів.
• 
  
• Найвідоміші з них:
• 
  
• • Поезія: збірки "З вершин і низин", "Зів’яле листя".
• • Проза: "Борислав сміється", "Захар Беркут", "Перехресні стежки".
• • Драматургія: "Украдене щастя".
  • 
    
• Франко також займався перекладами творів Гете, Гейне, Данте, Шекспіра та інших європейських класиків.

• Іван Франко був активним політичним діячем, брав участь у створенні Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії. Він виступав за національне відродження України, захист прав селян і робітників, розвиток освіти та культури.

• 
  
• Останні роки Франко страждав від важкої хвороби та матеріальних труднощів. Попри це, він продовжував працювати над літературними та науковими працями. Помер 28 травня 1916 року у Львові.

Іван Франко залишив неоціненний внесок у розвиток української культури. Його твори є частиною шкільної програми, а ідеї й досі актуальні. Він назавжди залишився в історії як один із головних символів української літератури та національного духу.