Григорій Коваль — український поет, педагог і публіцист, чиї вірші вирізняються простотою, правдивістю й глибокою любов’ю до людини праці.

Він належить до того покоління митців, для яких слово було не лише формою творчості, а й способом зберегти людське в людині.

У своїх поезіях Коваль часто звертається до образів землі, хліба, колоска — як до символів доброти, вдячності та духовного тепла.

Його цитата «Людина в світ добро нести повинна, як зерно носить людям колосок» стала однією з найвідоміших народних цитат, що зберегла своє звучання й сьогодні.

Про Григорія Коваля відомо небагато: він не прагнув слави, не належав до літературних кіл, але його вірші розходилися між людьми — як добрі слова, записані від руки, передані від учителя до учня.

Його творчість народжена не в кабінеті, а на землі, між людьми, з тієї самої любові, що дає життя зерну й колоску.